Вмираючий старий лежить вдома в ліжку і раптово відчуває запах свого улюбленого шоколадного печива.
- Хоч останню печенюшку перед смертю, — вирішує він.
Падає з ліжка і повзе вниз по сходах, чіпляючись руками за сходинки. Вповзає в кухню і бачить, що дружина його відвернулася до печі і робить печиво. З останніх сил старий простягає руку до тарілки з печивом, як дружина різко обертається і лупить його по руці лопаткою.
- За що, — ослабленим голосом шепоче старий, — навіщо ти так?
- Не чіпай, це для поминок!
Йде Червона Шапочка по лісі, раптом бачить — з кущів вибігає Заєць, весь лайном перемазаний.
- Ах ти бідненький, вимазався весь! — Заголосила Шапочка і дбайливо витерла його серветкою. Раптом з кущів пролунав голос Вовка: — Е-е-ей! Червооо-на Шапка! Еще-е є серветка?
Шапочка: — Ні!
Вовк: — А ну-ка, Косий — йди-но ще раз сюди…
Рядовий Іванов! З чого необхідно починати чистку автомата?
- С перевірки заводського номера, товаришу сержант!
- Не зрозумів!
- А нафіг я буду чужий автомат чистити?
Потрапили на безлюдний острів англієць, француз і українець. Через тиждень настав голод, а їсти на острові нічого. Англієць, як справжній джентельмен, відрізав шматок ноги і кинув у багаття. «О! Англійський ростбіф!» — Сказали француз і українець, з’ївши м’ясо. Через тиждень їсти захотілося ще, тоді француз відрізав вуха і кинув їх у вогонь: «О! Французькі вушка!» — З’ївши, сказали англієць і українець. Через тиждень знову захотілося їсти — англієць і француз стали поглядати на українця. Українець дістав своє господарство і кладе на пеньок: «О! Українська ковбаса!» — Сказали англієць і француз. «Ні, хлопці! По склянці молочка та баїнькі!» (далее…)
Прийшла людина в село ввечері, стукає до вдови в будинок:
- Пустіть переночувати!
- Hе пущу, ти приставати будеш!
- Hе буду приставати, я ж джентльмен.
- Гаразд, заходь. Hа ранок виходить людина у двір — бачить: ходить там п’ять курок і десять півнів.
- А що ж це в тебе на одну курку два півні, господиня?
- А тут всього лише один півень, інші — джентльмени.
Турист заходить у французький ресторан. Бачить — над стійкою висить клітка з колібрі. Турист:
— Засмажте мені цю пташку.
Офіціант:
— Що ви сер, вона коштує 500 франків!
Турист:
— Все одно засмажте!
Офіціант бере пташку, відкручує їй голову і несе на кухню. Потім приносить засмажену. Турист:
— А тепер відріжте мені на 5 франків.
- О, Федя, привіт!
- Привіт, Клава!
- А пам’ятаєш, Федю, як було романтично, коли ми в Сочі в минулому році цілувалися на пляжі при місяці?
- Як трахкалися — пам’ятаю, а як цілувалися …
Приходить один друг до іншого і бачить, що у нього квартира до стелі забита всякими консервами і пакетиками:
- Ти що, навіщо стільки їжі?
- Так, розумієш, папужка в мене …
- Зрозуміло, але їжі-то навіщо стільки?
- Так у мене їх два!
Розмова в учительській:
- Що мав на увазі Янукович, коли сказав, що думка львівської інтелігенції для нього дорого?
- Я думаю, що витрати в 100 млн гривень на організацію зустрічі тільки для того, щоб почути : «Яник, пишов на йух!» — це навіть для нього дорого…